1 травня Briefing

Майбутній прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що схвалить переговори про вступ України до ЄС лише за умови надання Києвом більше прав угорській меншині на Закарпатті. Цю умову було озвучено під час розмови з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Попри сподівання, що Мадяр буде більш проєвропейським, ніж його попередник Віктор Орбан, це питання залишається каменем спотикання. Президент України Володимир Зеленський применшив проблему, але погодився зустрітися з Мадяром.

Україна використала свій досвід у сфері дронової війни для укладення дипломатичних та оборонних угод із країнами Близького Сходу та Європи, водночас стикаючись із викликами експортного контролю. Європейські лідери, зокрема президент Фінляндії Александр Стубб, наголошують, що Європа потребує військових спроможностей України більше, ніж Україна потребує Європи. Маючи найбільшу та найсучаснішу армію в Європі та досвід у дроновій війні, Україна поглиблює оборонну співпрацю з європейськими країнами, інтегрує свою оборонну промисловість і вивчає нові рамки безпеки на тлі зменшення зобов'язань США перед НАТО. Київ і Берлін домовилися, що українські інструктори проходитимуть навчання у німецьких військових академіях. Україна направила фахівців із протидії дронам до п'яти країн Перської затоки, що призвело до довгострокових угод у сфері безпеки з Саудівською Аравією, Катаром та ОАЕ. Президент Зеленський відвідав Азербайджан для поглиблення співпраці у сфері безпеки. Кредит ЄС для України на суму 90 мільярдів євро буде спрямовано на спільне виробництво та закупівлю військової техніки. Німеччина та Україна представили знакове стратегічне партнерство; Італія, Норвегія та Британія поглибили військову взаємодію. Європейські лідери обговорюють формати нової архітектури безпеки, зокрема Європейський оборонний союз, запропонований єврокомісаром з оборони Кубілюсом, тоді як голова європейської дипломатії Каллас попереджає про розмитість ланцюгів командування.

Міністерство оборони України розгорнуло DOT-Chain Defence — цифровий ринок закупівель озброєнь, який дозволяє підрозділам на передовій замовляти дрони та обладнання безпосередньо у виробників, зменшуючи корупцію та час доставки. Система, яку вже використовує НАТО, охоплює FPV-дрони, розвідувальні дрони, засоби радіоелектронної боротьби та інше, з планами розширення. Станом на початок 2026 року через неї було оброблено замовлень на понад 500 мільйонів доларів, хоча залишаються виклики, зокрема фінансування після оплати та обмежена кількість відгуків користувачів. США та Франція вивчають можливість впровадження подібних підходів.

Європейська комісія перерахувала Україні транш у розмірі €2,75 мільярда в рамках програми Ukraine Facility, хоча Україна виконала лише 9 із 17 необхідних показників за останній квартал 2024 року. ЄС пом'якшив свою методологію, щоб забезпечити продовження фінансування, посилаючись на нагальні фінансові потреби України. Серед невиконаних умов — збільшення штату Вищого антикорупційного суду (пов'язане з додатковими €300 мільйонами) та ухвалення законодавства про декларації доброчесності суддів. Дев'ять показників на суму €2,1 мільярда залишаються невиконаними з четвертого кварталу 2025 року, зокрема прогрес у реформі державної служби та дозвільній системі для відновлюваної енергетики. Це сталося після раніше оголошеного траншу кредиту в розмірі €45 мільярдів для макрофінансової та оборонної підтримки. Окремо Україна та МВФ обговорюють відтермінування сплати ПДВ для фізичних осіб-підприємців до 2027 року.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) направило сьому місію в Україну для оцінки стану 14 високовольтних електропідстанцій, критично важливих для стабільності атомних електростанцій. Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що Росія намагалася знищити ці підстанції минулої зими, що загрожувало ядерній безпеці в Європі. Від початку повномасштабного вторгнення Росія атакувала такі підстанції 155 разів, і зафіксовано 127 інцидентів, що загрожують ядерній та радіаційній безпеці, зокрема 23 випадки втрати зовнішнього електропостачання атомних станцій та 25 прямих ударів по ядерних об'єктах або поблизу них.

Передісторія: Балкер Panormitis, що перевозив зерно, частково походженням з окупованого українського порту Бердянськ, зайшов до порту Хайфи, що спонукало Україну викликати посла Ізраїлю та оголосити санкції. Сьогодні: Ізраїльський імпортер зерна Tzanifer відхилив судно, не дозволивши йому розвантажитися в порту Хайфи, після громадського резонансу та дипломатичного тиску з боку України, включаючи публічні заяви міністра закордонних справ Андрія Сибіги та президента Володимира Зеленського, які попередили про санкції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав цей крок як доказ правової та дипломатичної ефективності Києва, тоді як міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар відкинув критику як «твітер-дипломатію», зазначивши, що Україна не подала офіційного запиту до громадського обурення. Пізніше Офіс Генерального прокурора України подав офіційну скаргу. Tzanifer визнав можливі юридичні претензії від постачальників, але послався на відсутність офіційних урядових вказівок. Ізраїльське податкове управління не могло діяти, доки судно не пришвартується та не подасть вантажну документацію. Міністерство закордонних справ Ізраїлю заявило, що запит України містив фактичні прогалини та не мав підтверджуючих доказів. Джерела в Єрусалимі повідомили, що цей епізод здивував деяких чиновників, які розглядали його в ширшому геополітичному контексті, включаючи напружені відносини між ЄС та Ізраїлем. Залишаються питання щодо попередньої справи Abinsk, де подібний вантаж був розвантажений, незважаючи на заперечення України. Розслідування Haaretz показало, що зерно з окупованих територій потрапляло до різних пунктів призначення, включаючи Туреччину, Ліван, Єгипет та Сирію. Справа Panormitis виявила глибшу напругу у відносинах між Україною та Ізраїлем: Україна вважає, що Ізраїль недостатньо підтримує її у війні проти Росії, а Ізраїль посилається на антиізраїльське голосування України в ООН. Обидві сторони залишаються відкритими до співпраці, особливо у сфері дронових технологій.

Фінляндія офіційно приєднається до міжнародної коаліції дронів для України до кінця весни 2026 року, розширивши групу до понад 20 країн. Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен підтвердив це рішення, яке використовує наявне фінансування допомоги. Фінляндія вже уклала партнерство з українською компанією TAF Industries для розширення виробництва дронів у Фінляндії. Коаліція, співголовами якої є Латвія та Велика Британія, має на меті постачати безпілотні системи на передову України, причому члени вже зобов'язалися виділити 1,8 мільярда євро.

Українські десантники з 71-ї окремої аеромобільної бригади зірвали спробу росіян досягти передових позицій через газопровід поблизу Куп'янська в Харківській області. Шістьох російських військовослужбовців виявили під час пересування відкритою місцевістю; одного знищив FPV-дрон, решту — артилерія та дрони-бомбардувальники «Вампір» після спроби сховатися серед дерев. Уся група була ліквідована. Інцидент підкреслює тривале використання російськими силами інфраструктури для спроб прориву.

Російська атака дрона пошкодила житловий будинок у Рівному, спричинивши пожежу на даху площею 100 квадратних метрів. Про постраждалих не повідомлялося. Удар став частиною більшої хвилі атак дронів по всій Україні, зокрема в Тернополі, де було виявлено понад 50 дронів Shahed і 10 людей отримали поранення.

У Тернополі пролунали вибухи під час повітряної тривоги, коли велика кількість ворожих БпЛА наближалася до регіону. Місцева влада, зокрема міський голова Сергій Надал та голова Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух, попередили про високий ризик. Системи протиповітряної оборони також працювали в Київській області. Атака підкреслює триваючі російські удари дронами по українській інфраструктурі та цивільних районах.

Російський безпілотний літальний апарат впав у Вінницькій області України, зруйнувавши будинок та поранивши жінку, яку госпіталізували. Життю постраждалої загрози немає. Інцидент стався під час триваючих атак російських дронів на Україну, що підкреслює постійну загрозу цивільній інфраструктурі та безпеці.

1 травня 2025 року російські війська завдали удару по харчопереробному заводу в Богодухові Харківської області безпілотником типу «Молнія», поранивши чотирьох працівників та пошкодивши виробничий об'єкт. За останні 24 години зафіксовано понад 20 ударів, які також пошкодили житлові будинки, школи та комунальне підприємство. Влада розпочала розслідування воєнного злочину.

Довідка: 29-30 квітня російські удари дронами по Одесі поранили 20 людей та пошкодили житлову та цивільну інфраструктуру. 1 травня нова російська атака дрона пошкодила дах торгового центру в Одесі, спричинивши пожежу, яку загасили; про жертви не повідомлялося.

Російські війська застосували безпілотники V2U, оснащені штучним інтелектом, для ударів по автозаправних станціях та автосервісах у Харкові та Чугуєві. Двоє людей отримали поранення, пошкоджено 10 автомобілів, на одній з АЗС виникла пожежа. Аварійні служби відреагували на атаки.

Служба безпеки України (СБУ) висунула звинувачення Ігорю Коломойському, колишньому власнику ПриватБанку, у великомасштабному шахрайстві на суму понад 100 млн грн ($2,5 млн) за схемою 2014 року, яка передбачала незаконне привласнення банківських коштів через кредити афілійованим компаніям без належного забезпечення. Кошти маскували під законні транзакції, причому частина з них потрапила на особисті рахунки Коломойського. Коломойський, який уже перебуває під вартою за іншими звинуваченнями, зокрема в замовному вбивстві, може отримати до 12 років ув'язнення. Розслідування триває, і до справи можуть бути причетні інші посадовці банку.

Командувач Національної гвардії Олександр Півненко в інтерв'ю заявив, що не вірить у наступ Білорусі проти України, зазначивши, що білоруси не воюватимуть, а українські сили мають потужні можливості дронів для виявлення будь-якого російського нарощування. Він наголосив, що Росії бракує сил для захоплення Сумської області, і вона кинула всі ресурси на Покровськ. Така оцінка підкреслює впевненість України в своїй оборонній позиції вздовж північного кордону.

Російські війська завдали удару керованими авіабомбами по сільськогосподарському підприємству в Запорізькому районі, пошкодивши техніку для обробітку полів та поранивши 33-річного чоловіка. Про атаку повідомив Іван Федоров, голова Запорізької обласної військової адміністрації, що підкреслює триваюче націлювання Росії на цивільну інфраструктуру в Україні.

Угруповання сил оборони України «Курськ» спростувало заяви росії про захоплення населеного пункту Корчаківка в Сумській області, наголосивши, що українські війська продовжують утримувати лінію фронту. Спростування пояснює цю неправдиву заяву «символічною фіксацією дати» навколо 1 травня, припускаючи, що російські офіцери шукають перемог до свята. Цей інцидент підкреслює триваючу дезінформацію в конфлікті.

Генерал-лейтенант Дженні Каріньян, перша жінка на посаді начальника штабу оборони Канади, в інтерв'ю заявила, що Канада залишається відданою довгостроковій обороні України через навчання, постачання обладнання та боєприпасів. Вона підтвердила регулярний контакт з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, зосереджуючись на системах протиповітряної оборони та боєприпасах. Канада вивчає українські інновації на полі бою у сфері дронів та радіоелектронної боротьби та переходить до підготовки українських інструкторів. Каріньян обговорила можливе майбутнє розгортання військ у складі "коаліції охочих" після завершення активних бойових дій та назвала перемогу України стратегічно важливою для НАТО та демократії. Вона рішуче відкинула будь-який сценарій конфлікту між Канадою та США.

У Золотоніському районі Черкаської області під час атаки російських безпілотників уламки БПЛА та вибухова хвиля пошкодили дитячий садок. Було вибито вікна, але ніхто не постраждав, оскільки діти та персонал перебували в укритті. Також пошкоджено три приватні будинки. У регіоні продовжують працювати системи протиповітряної оборони.

Міністр ЄС Швеції Єссіка Розенкранц заявила, що ЄС має відкрити переговори про вступ з Україною, наголошуючи на підході, заснованому на заслугах. Вона обговорила енергетичну кризу, спричинену конфліктом на Близькому Сході, зазначивши заходи Швеції для стримування стрибків цін та необхідність довгострокової конкурентоспроможності на рівні ЄС і зменшення залежності від викопного палива. Вона також відзначила інноваційну технологічну сцену Швеції та привітала розблокування кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро для України після зміни позиції Угорщини.

У авторській статті експертів з енергетики з Razom We Stand стверджується, що зростання цін на нафту збільшує доходи Росії та відроджує в Європі заклики відновити імпорт російського газу. Вони вважають, що стратегічною відповіддю Європи має стати прискорення електрифікації через План дій ЄС з електрифікації, що дозволить зменшити попит на викопне паливо та послабити фінансову базу Кремля. Експерти виступають за інтеграцію України в європейські ланцюги постачання чистих технологій як заходу безпеки.

Дарницька ТЕЦ у Києві, яка зазнала критичних пошкоджень внаслідок російської атаки 3 лютого, відновлюється ТОВ «Євро-Реконструкція» власним коштом, без залучення бюджетних коштів міста. Роботи є частиною плану енергетичної стійкості Києва з підготовки до зими, що включає відновлення, розподілену когенерацію та розширення резервного електропостачання. Ця подія підкреслює триваючі зусилля з підтримки енергетичної інфраструктури в умовах війни.

Швейцарія зобов'язалася виділити додаткові 50 млн швейцарських франків на відновлення України, змістивши фокус з державної інфраструктури на приватний сектор та ринкові рішення. Грантова програма, що координується з UkraineInvest, спрямована на будівництво, машинобудування, відновлювану енергетику, інфраструктуру, промислове виробництво, агробізнес, ІТ та цифровізацію. Перший конкурс профінансував 12 проєктів на суму 93 млн швейцарських франків; другий отримав 37 заявок на 443 млн швейцарських франків. Швейцарія також обговорила приєднання до української ініціативи «Індустріальний Рамштайн», до якої вже приєдналася Німеччина.

Довідка: Білорусь звільнила трьох польських громадян і двох молдован у рамках обміну полоненими, організованого США 28 квітня 2025 року, забезпечивши повернення російського археолога Олександра Бутигіна, якого Україна розшукувала за розкрадання культурної спадщини в окупованому Криму. Через три дні після обміну Бутигін заявив російським державним ЗМІ, що планує відновити свої незаконні розкопки поблизу Керчі цього літа, зазначивши, що сподівається організувати експедицію до початку сезону. Ермітаж підтвердив, що він повернеться до Санкт-Петербурга і продовжить свою наукову роботу. Міністерство закордонних справ України попереджало, що Росія використає обмін для виправдання своєї окупації Криму, а Офіс Генерального прокурора пообіцяв переслідувати Бутигіна в рамках заочного провадження.

У квітні 2025 року Європейський парламент проголосував за підтримку спеціального трибуналу щодо агресії Росії проти України. Трибунал було створено на основі двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи в червні 2025 року з метою притягнення до відповідальності вищих російських політичних та військових лідерів за планування та розв'язання вторгнення. Європейський Союз виділив 10 мільйонів євро на підтримку підготовчої Передової групи трибуналу, а Європейський парламент закликав усі держави-члени ЄС приєднатися. У четвер Бельгія стала 24-ю державою, яка приєдналася до трибуналу, про що повідомило її Міністерство закордонних справ. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав це рішення, наголосивши, що справедливість є необхідною для тривалого миру.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відновив заклики до Венеційської бієнале заборонити Росію на виставці 2026 року після того, як увесь міжнародний журі подав у відставку на знак протесту проти рішення організаторів дозволити повернення Росії вперше з моменту її вторгнення в Україну в 2022 році. Італійський уряд розкритикував цей крок, а ЄС припинив грант у розмірі 2 мільйони євро для Бієнале. Бієнале відкривається 9 травня, збігаючись із Днем перемоги Росії, що підкреслює використання Москвою культури як м'якої сили.

1 травня на залізничному переїзді біля села Гірне Львівської області пасажирський поїзд Київ–Ужгород зіткнувся з автокраном, водій якого проїхав на червоний сигнал світлофора. Внаслідок зіткнення загинув машиніст поїзда, ветеран війни. Помічник машиніста дістав тяжких травм, водій автокрана також госпіталізований. Пасажири не постраждали. Це вже друга серйозна залізнична аварія в Україні за два тижні після подібного зіткнення 18 квітня на Вінниччині. Інцидент вкотре нагадує про постійні ризики на українських залізницях, які у 2025 році зазнали майже 1200 російських атак, а на початку 2026 року — понад 472. Від початку повномасштабного вторгнення на залізниці загинуло майже 100 працівників.